√лавна¤      ћузей      ѕалеолит      ћезолит      Ќеолит     

ѕјЋ≈ќЋ≤“

ƒос≥ вважаЇтьс¤, що перш≥ люди в нас поселилис¤ 20-15 тис. л≥т тому на ћ≥зинськ≥й сто¤нц≥, ¤ка стала всесв≥тньо в≥домою. јле за 3 км. в≥д ћ≥зина- в с.  арас≥вц≥, на схил≥ ѕам≥рки, у 1989 р. заф≥ксован≥ сл≥ди мешканн¤ людини ≥ншого ф≥зичного типу Ч так званого неандертальц¤. ¬≥н жив у добу мустьЇ, на думку петербурзького вченого ¬. ≤. Ѕ≥л¤Ївоњ, приблизно, може, на 60 тис¤чол≥ть ран≥ше м≥зинських мисливц≥в на мамонта. јле розкопок на ѕам≥рках ≥ на в≥дкритих нами п≥зн≥ше —ок≥рках не велось. ≤ лише в 2006 р. автор розпочав розкопки, знайшовши понад сотню речей доби мустьЇ. «а таку товщу часу розщеплен≥ тод≥ чорн≥ кремен≥ стали синьо-голубими чи б≥лими. (–ис. 3.1.). Ќадзвичайною знах≥дкою стала ви¤влена п≥д л≥нзою вогнища шоломовидна земл¤на ¤ма, под≥бна до каструл≥, з≥ строкатим заповненн¤м серед материкового св≥тлого п≥ску (–ис. 3.2). —хоже, що так неандертальц≥ смажили загорнуте в траву м'¤со чи рибу. —аме так робив з великим усп≥хом пров≥дник досл≥дника тайги јрсеньЇва - бездомний, майже перв≥сний мисливець ƒерсу. —хоже, що на ѕам≥рках, —ок≥рках, ¤к ≥ в ѕушкар¤х б≥л¤ Ќовгород-—≥верського, були пункти заготовки оц≥неноњ тод≥ Дна вагу золота" сировини - крем'¤ного ≥нвентарю. /1/ ј близько 20 тис. л≥т тому, вважав Ўовкопл¤с, викопна люди-на-розумна-кроманьонець, або Дгомо сап≥Їнс", по¤вивс¤ ≥ в ћ≥зин≥. ўо таке колесо чи посуд, в≥н ще не знав, але по л≥н≥њ виживанн¤ на краю льодовика, ¤к ≥ в мистецтв≥, дос¤г надзвичайних усп≥х≥в. «ахоплювавс¤ ≥ астроном≥Їю. —л≥д згадати ≥ другу, ще не розкопану, ћ≥зинську сто¤нку -  о-стомахин колод¤зь. ” н≥м на глибин≥ 8 м. знайдено вуг≥лл¤, купу попелу, кремен≥, суглобний плавник, вимерлоњ м≥льйони рок≥в тому, водоплаваючоњ ≥стоти, а поруч у круч≥ Ч оброблен≥ людиною кремен≥. (–ис. 4.ј). « гуртк≥вц¤ми було в≥дкрито ≥ досл≥джено ст≥йбище мисливц≥в на мамонта в урочищ≥ «ал≥сна. «найдено ≥ г≥потетичне ст≥йбище таких мисливц≥в в урочищ≥ —вердловський паром б≥л¤ городища. ¬они проливають св≥тло на методи полюванн¤ на мамонт≥в, що й дос≥ викликаЇ у досл≥дник≥в суперечки. 121 –¤д ≥нших пункт≥в з к≥стками мамонт≥в ми не згадуЇмо. ѕошуки сл≥д≥в палеол≥ту на глибин≥ колод¤з≥в - справа важка. ” 1966 роц≥ мен≥ сказали, що до в≥йни м≥зинц≥ бачили к≥стки мамонта в ’оромках. ѕро це забулос¤, ≥ лише у 1978 р. там, у водомињ 60 м глибини, знайшов кремен≥, ¤к≥ раптом зникли. ≤ лише у 2006 р. у тому уламку, що уц≥л≥в, ¤ ви¤вив ц≥нну скребачку. јле водомий закривс¤ сам. ”се ж на граф≥ку тепер в≥дм≥чено не 1, а 2 ћ≥зинськ≥ сто¤нки, 2 ст≥йбища ≥ 2 пункти неандертальц≥в - усього 6 пам'¤ток палеол≥ту. ј це дуже зм≥нюЇ карту палеол≥ту ћ≥зину. (–ис. 2.2) ѕро м≥зинську сто¤нку написано ст≥льки р≥зномовноњ л≥тератури, що з нењ можна б створити окремий музей. јле загадки вона розкрила далеко не вс≥: одн≥ вчен≥ пишуть, що сто¤нка розкопана повн≥стю ≥ шукати там уже н≥чого. ј —ерг≥й ¬. я. пише, що п≥д в≥кнами нашого музею може ховатис¤ комплекс, р≥вний розкопаному. “ому ми у 2005 р. заклали тут 2 розв≥дков≥ шурфи - шахти на глибину 4 м. ≤ в≥днайшли там кремен≥, к≥стки р≥зних тварин, у тому числ≥ ≥ мамонта. Ќайц≥нн≥шою з них ви¤вилас¤ к≥стка з ноги зубра: на н≥й серед осип≥в уц≥л≥ли композиц≥¤ нар≥з≥в, ¤к≥ добре зб≥гаютьс¤ з ритмами м≥с¤чних фаз. ” ц≥й прим≥тивн≥й коп≥њ м≥с¤чного протокалендар¤ ми бачимо прообраз /ритм≥чний в≥дбиток/ вишуканоњ композиц≥њ знаменитих м≥зинських браслет≥в, ¤к≥ визначили ≥ мою долю, ¤к засновника ћ≥зинського музею. (–ис. 4.Ѕ.)

Хостинг от uCoz